Наближаються вибори в Росії, і розмови про молодь звучать все частіше. Пенсіонери - надія всіх партій, але розраховувати тільки на них - дурний тон. Технологічні зручності не компенсують загального неприємного тла. Дослідження «Молодь Росії», проведене під керівництвом консультанта Федерального молодіжного виборчого Штабу «Єдиної Росії» Андрія Маруденко, вибудуване не так, як звична всім «передвиборна соціологія». «Тільки 233 респондента (27%) назвали себе «громадянами», «патріотами», «росіянами», тільки 31 чоловік ідентифікували себе з «малою Батьківщиною», містом, селом, регіоном» Основне завдання складного за структурою опитування з можливістю докладних відповідей - з'ясувати цінності нинішньої молоді, її світоглядні й політичні установки. Результати дослідження й очікувані, і несподівані одночасно: задуматися є про що. Усього було опитано 878 респондентів (412 чоловіків і 466 жінок) віком від 18 до 30 років. Географія опитування - 25 регіонів Росії: від Москви й Санкт-Петербурга до Приморського краю, від Архангельської області до областей Ростовської й Ставропольської, від Калінінградської області до Амурської. Серед опитаних - студенти, службовці, молоді батьки, безробітні й 18 чоловік, що написали про себе «домогосподарка». Перша частина дослідження стосувалася ідентичності: респондентам пропонувалося визначитися з відповідями на наступні питання: «Що Ви можете сказати про себе, ким Ви вважаєте себе в першу чергу? Як би Ви могли відповістити на запитання: «Хто Ви»? Більша частина опитуваних, на щастя, ідентифікувала себе як людей або ж зовсім вже оціночно (є й такі відповіді: «зайка», «всі люди, як люди, а я - богиня», «молодий, амбіційний юнак з філософським настроєм»). З одного боку, приналежність респондентів до Homo Sapiens очевидна й їм, і інтерв'юерам. Який сенс робити на цьому акцент? Що хоче сказати людина, кажучи «я - людина»? Питання не порожнє. Його можна залишити осторонь, припустивши, що «людське» - це просто «спільне місце», необхідне внутрішнє переконання, що при відкритості питання (ну, не запитувати ж в лоба - «Чи людина Ви?») має потребу в озвучуванні. Але смію припустити, що «я - людина» - одна з деяких розрад у наскрізь інформатизованому суспільстві, де для молоді вже майже реальністю є й роботи з вампірами, і - що куди важливіше - інтернет-ніки й акаунти. «Людське» виявляється важливою частиною ідентифікації, і не можна не взяти до уваги цей факт. Окрема частина відповідей стосувалася ідентичності професійної: свою приналежність до діяльності відзначили всього 211 респондентів («будівельник», «продавець», «громадський діяч», «філософ», «директор/начальник», «бармен», «гарний фахівець»). Ще менше - 115 чоловік – вважали за важливе вказати свою стать: серед чоловіків таких виявилося лише 19 чоловік, серед жінок - 136, усемеро більше. Професія є не у всіх молодих людей (у багатьох це – тимчасовий підробіток, не більше), так що ідентичність цього роду (і її відсутність) легко з'ясовна. Другий випадок - складніший та цікавіший. 19 чоловіків з 416 опитаних чоловічої статі - це серйозний докір суспільству, в якому багато в чому завдяки саме жінкам саме положення чоловіка вже зовсім не є настільки очевидною перевагою. Феміністки можуть як завгодно говорити про порушення власних прав: пройде ще років 20, і з цих 19 сміливців залишаться в кращому випадку 6-7. Мами й нескінченні шкільні вчительки так просто фронт не здадуть. Відсутність маскулінної ідентичності - найважливіша риса російської молоді, що віддає перевагу уніфікації статі іноді просто заради зручності й спокою: відповідальність статі, як відомо, та ще радість. До слова, на родині, мова про яку піде в наступній статті, ця уніфікація майже жодним чином не позначилася. Остання частина відповідей про ідентичність відносилася до країни й соціуму, громадянства й патріотизму. Результати можна назвати досить несподіваними: тільки 233 респондента (27%) назвали себе «громадянами», «патріотами», «росіянами», тільки 31 чоловік ідентифікував себе з «малою Батьківщиною», містом, селом, регіоном. І, нарешті, лише 1 (!) опитаний написав «я - росіянин». Останнє - вкрай неочікувано. Принагідно відзначимо, що в дослідженні не брали участь національні республіки: географія опитування охоплювала в основному традиційно російські території. Національна ідентичність (і взагалі весь цей блок відповідей) стосується виборів і партій безпосередньо: про росіян у ході цієї кампанії будуть говорити майже всі, тема націоналізму вважається однією з найважливіших, і, швидше за все, так воно і є насправді, адже опитані - молоді люди, які й до урн можуть не прийти, а у виборців старших - «свої є резони». Але молодь в основній своїй масі до націоналізму глуха. Глуха до будь-яких його проявів, від гордості за Батьківщину до нелюбові до тих, що «понаїхали» й іноземців. Сучасна масова культура космополітична й позанаціональна: чи варто дивуватися тому, що серед цієї вихованої вже на післярадянських зразках аудиторії слова «я - росіянин» звучать дуже неголосно. Куди більш небезпечним виявляється інший тренд: молоді люди, відповідно до опитування, живуть поза малими соціальними й політичними групами. Зрозуміло, на питання «Хто Ви?» ніхто не відповів «Я - представник/прихильник партії», але й відповіді «Я - студент вузу/житель міста» не пролунало. Покоління 90-х, на яке покладали великі «демократичні надії», навряд чи їх виправдає, адже демократія завжди починається «знизу», від тих найменших соціальних груп, які у відповідях не представлені зовсім. І тут ми напряму підходимо до цінностей: мова про це піде в наступному тексті. А поки що варто відзначити, що свободу («право вибору», «самореалізація», «самостійність» etc.) вибрали як найбільшу цінність 22 молодих людини з 878. А ви кажете, громадянське суспільство... Автор: Михайло Бударагін

Для відродження аграрного сектору Україні необхідно якнайшвидше скасувати мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Так вважає керівник групи аналітично-дорадчого центру Блакитної стрічки програми розвитку ООН Микола Пугачов.Більше 45% українських фермерів виступають за скасування мораторію на продаж землі і готові купувати її за ринковими цінами, оскільки ліквідність такого товару очевидна. Запровадження іпотеки на землю сільськогосподарського призначення дозволить більше інвестувати в господарства та забезпечувати їхній розвиток, менше покладаючись на державні субсидії, каже Микола Пугачов. «Земля, яку можна придбати, може стати предметом іпотеки і бути цікавою для банків та інвесторів. Але говорити про те, що іноземці ринуться інвестувати в сільське господарство України поки що рано». Експерт зауважує, що окремі українські політики спекулюють нині на тому, що скасування мораторію може скуповування іноземцями великої кількості сільгоспземель. Однак ці ризики є безпідставними, вважає Пугачов, оскільки в земельному кодексі України чітко передбачено, що іноземці не можуть купувати землю сільськогосподарського призначення.

В Україні більш ніж 50 тис. громадян  мають тяжкі вади зору, що значно зменшує можливості  їх пересування, унеможливлює доступу до загальноосвітнього та професійного навчання, скорочує  вибір  у  реалізації культурних, спортивних та ін. потреб.  Це далеко неповний перелік проблем, з якими стикається  сліпий  з народження, або той, хто втратив зір внаслідок хвороби чи травми.  Тільки у Донецьку станом на 1 березня 2007 року більше 1 тис. таких інвалідів.  Існує більш ніж 50 установ та організацій, що мають більш-менш регулярне відношення до вирішення їх проблем.        15 жовтня (у понеділок)  о 14.00 з нагоди Міжнародного Дня Білої тростини Донецький прес-клуб за ініціативою Донецького міського благодійного фонду «Доброта» та підтримки  УТОС проводить презентацію концепта проекту «Бачити серцем».     ДМБФ «Доброта» очолив ініціативну групу із створення проекту,  спрямованого на  вирішення проблем громадян з вадами зору у м. Донецьку шляхом залучення усіх зацікавлених організацій, установ та осіб. Передбачається виявлення  типових проблем  та  способів їх  подолання з застосуванням сучасних стратегій адвокасі.      До ініціативної групи погодились увійти: Начальник Управління праці та соціального захисту Донецької міської ради Галина Миколаївна Скобєлєва; Голова Донецького обласного правління Українського товариства сліпих В’ячеслав Мінович Ткаченко ; Управляюча Донецького відділення Фонду України соціального захисту інвалідів Віра Іванівна Пімонова ; Голова Донецької територіальної первинної організації Українського товариства сліпих Людмила Миколаївна Гуслєва; Начальник Донецького обласного центру інвалідного спорту «Інваспорт» В`ячеслав Сергійович Гордєєв; Голова Донецької обласної  медично-соціальної експертної комісії Людмила Василівна Фєдорішина; Заступник директора Донецького міського центру зайнятості Людмила Іванівна Садовнікова.    Вищезазначені особи погодились розповісти представникам ЗМІ  своє бачення  проблеми та шляхи її вирішення, а також відповісти на запитання. Захід відбудеться 15 жовтня о 14 годині за адресою: вул. Лівобережна, 58 (проти «Мотодрому»)  ПК «Батьківщина» (ДК «Родина»)**.Запрошуємо всіх зацікавлених представників ЗМІ! З повагою, координатор ДОГО "Донецький прес-клуб" Світлана Агаджанян Тел./факс: (+38 062) 343 85 68, 345 17 95 E-mails: pclub@euromb.com, donetsk@cure.org.ua

Фундація ПАУСІ продовжує розпочаті 8 років тому і успішно втілені в багатьох проектах заходи для зміцнення та розширення співпраці України з сусідами на базі стандартів Європейського Союзу. У зв’язку з цим, Фундація ПАУСІ оголошує новий конкурс для спільних українсько-російських проектів, які реалізовуватимуться організаціями прикордонного регіону.  Цільові групи конкурсу:   Конкурс спрямований на українські неурядові організації із Сумської, Харківської, Чернігівської та Луганської областей (заявник) та їх російських партнерів з Брянської, Курської, Бєлгородської і Воронежської областей (партнер).  Заявку на отримання гранту можуть подавати виключно українські організації, проте вони обов’язково повинні мати російського партнера.   Ціль конкурсу:   Підтримка добросусідської співпраці між організаціями українсько-російського прикордонного регіону задля вирішення проблем, пов’язаних з периферійним положенням регіонів. Організації, які переможуть у конкурсі, окрім дотації на реалізацію своїх проектів, матимуть нагоду обмінятися досвідом вирішення проблем прикордоння на внутрішньому та зовнішньому кордонах Європейського Союзу.   Пріоритетні сфери:   Фундація ПАУСІ заохочує подавати проекти на теми:   - активізація молоді невеликих прикордонних міст  - обмін українсько-російським досвідом у вирішенні соціальних проблем  - співпраця у сфері культури українсько-російського прикордоння  - співпраця місцевих ЗМІ   Прогнозований розмір гранту: 8,000 USD   Термін подачі заяв: 20 жовтня 2007 р. до 14:00 год.   Час реалізації проектів: січень-червень 2008 року   Інша важлива інформація:  1. Заяву для участі в конкурсі (анкета у додатку або на веб-сайті ПАУСІ (http://www.pauci.org/ua/grants_programs/how_receive_grant/#Formulary), разом з бюджетом та анкетою партнера потрібно вислати в електронній формі на адресу as@pauci.pl, копію - pauci@pauci.kiev.ua  2. Після оголошення результатів конкурсу організації-переможці повинні вислати додаткові документи, які підтверджують їх правовий та фінансовий статус.  3. Заявку необхідно заповнити українською, російською чи англійською мовою.  4. Перевага буде надаватись проектам, які передбачають однаково активну участь як українського, так і з російського боку.  5. Заходи в рамках проектів повинні відбуватись на території України, Росії чи в обох країнах.  6. Адміністраційні кошти проекту не повинні перевищувати 20%. Власного внеску не вимагається.  7. За кошти проекту не можна видавати традиційні публікації чи публікації в мережі Інтернет.   Умови:   Участь у цьому ґрантовому конкурсі передбачає дотримання загальних правил дофінсування ПАУСІ, враховуючи вищеописану специфіку. Відповідні інструкції та анкети можна знайти на веб-сторінці www.pauci.org у розділі „Як отримати грант?”   Цей ґрантовий конкурс здійснюється за фінансової підтримки „National Endowement for Democracy”.

Фундація ПАУСІ продовжує розпочаті 8 років тому і успішно втілені в багатьох проектах заходи для зміцнення та розширення співпраці України з сусідами на базі стандартів Європейського Союзу. У зв’язку з цим, Фундація ПАУСІ оголошує новий конкурс для спільних українсько-російських проектів, які реалізовуватимуться організаціями прикордонного регіону. Цільові групи конкурсу:  Конкурс спрямований на українські неурядові організації із Сумської, Харківської, Чернігівської та Луганської областей (заявник) та їх російських партнерів з Брянської, Курської, Бєлгородської і Воронежської областей (партнер).  Заявку на отримання гранту можуть подавати виключно українські організації, проте вони обов’язково повинні мати російського партнера.  Ціль конкурсу:  Підтримка добросусідської співпраці між організаціями українсько-російського прикордонного регіону задля вирішення проблем, пов’язаних з периферійним положенням регіонів. Організації, які переможуть у конкурсі, окрім дотації на реалізацію своїх проектів, матимуть нагоду обмінятися досвідом вирішення проблем прикордоння на внутрішньому та зовнішньому кордонах Європейського Союзу.  Пріоритетні сфери:  Фундація ПАУСІ заохочує подавати проекти на теми:  - активізація молоді невеликих прикордонних міст  - обмін українсько-російським досвідом у вирішенні соціальних проблем  - співпраця у сфері культури українсько-російського прикордоння  - співпраця місцевих ЗМІ  Прогнозований розмір гранту: 8,000 USD  Термін подачі заяв: 20 жовтня 2007 р. до 14:00 год.  Час реалізації проектів: січень-червень 2008 року  Інша важлива інформація:  1. Заяву для участі в конкурсі (анкета у додатку або на веб-сайті ПАУСІ (http://www.pauci.org/ua/grants_programs/how_receive_grant/#Formulary), разом з бюджетом та анкетою партнера потрібно вислати в електронній формі на адресу as@pauci.pl, копію - pauci@pauci.kiev.ua  2. Після оголошення результатів конкурсу організації-переможці повинні вислати додаткові документи, які підтверджують їх правовий та фінансовий статус.  3. Заявку необхідно заповнити українською, російською чи англійською мовою.  4. Перевага буде надаватись проектам, які передбачають однаково активну участь як українського, так і з російського боку.  5. Заходи в рамках проектів повинні відбуватись на території України, Росії чи в обох країнах.  6. Адміністраційні кошти проекту не повинні перевищувати 20%. Власного внеску не вимагається.  7. За кошти проекту не можна видавати традиційні публікації чи публікації в мережі Інтернет.  Умови:   Участь у цьому ґрантовому конкурсі передбачає дотримання загальних правил дофінсування ПАУСІ, враховуючи вищеописану специфіку. Відповідні інструкції та анкети можна знайти на веб-сторінці www.pauci.org у розділі „Як отримати грант?”  Цей ґрантовий конкурс здійснюється за фінансової підтримки „National Endowement for Democracy”.

16 жовтня 2007 року відбудеться засідання прес-клубу «Реформування системи закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, як складова стратегії Уряду України щодо забезпечення права дитини на виховання у сімейному оточенні».В засіданні прес-клубу братимуть участь представники Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти та науки України, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства праці та соціальної політики України, громадських організацій, що працюють в інтересах дітей.Початок роботи о 10.00 за адресою: вул. Хрещатик, 27а (конференц-зал Спілки журналістів України). Акредитація за телефонами: 289-95-05, 8-067-956-74-40.

Проект „Громадський моніторинг та консультування з питань державної реєстрації та відносин громадських організацій, релігійних організацій, профспілок, благодійних організацій з контролюючими органами влади як передумова реалізації та захисту права громадян на об’єднання” реалізується Товариством українсько-польської співпраці у галузі юридичної освіти і науки у партнерстві із Інформаційно-правовим Центром „Наше право” та Інтернет-виданням „Юриспруденція оn-line” за підтримки Міжнародного Фонду „Відродження”.У рамках проекту передбачено надання безкоштовної правової допомоги для: - осіб, які мають намір створити та зареєструвати громадську, благодійну, релігійну організацію чи профспілку, - громадських організацій, у тому числі молодіжних та дитячих громадських організацій, - благодійних організацій, - професійних спілок, - релігійних організацій, - громадян щодо реалізації та захисту права на об’єднання. Правова допомога включає: - надання консультацій щодо порядку державної реєстрації чи легалізації громадської, благодійної чи релігійної організації, профспілки, надання типового «пакету документів» для реєстрації чи легалізації, консультування щодо складання документів, - надання консультацій щодо правових положень діяльності громадської, благодійної чи релігійної організації, профспілки, - правова допомога у конфліктах і «проблемних ситуаціях» відносин громадської, благодійної чи релігійної організації, профспілки із органами влади щодо реалізації прав об’єднання громадян та повноважень контролюючих органів, - надання витягів із нормативно-правових актів, допомога і складання процесуальних документів для захисту права громадян на об’єданння та свободу віросповідання, благодійництво та благодійну діяльність, - представництво і захист порушеного права у судах, консультування новостворених громадських організацій, благодійних організацій та профспілок у налагодженні ділової документації та поданні звітів у контролюючі органи. Правова допомога надається: - за телефоном «гарячої лінії»: (032) 297-54-27 за допомогою електронного листування: lawyer.ngo@gmail.com - on-line в Інтернет-виданні «Юриспруденція on-line»: www.lawyer.org.ua - у консультаційному пункті: м. Львів, вул.. Сніжна 6 офіс 5, каб. 2 Проект також передбачає: - здійснення громадського моніторингу порядку держаної реєстрації і надання консультацій щодо державної реєстрації громадської, благодійної чи релігійної організації, профспілки, оприлюднення результатів, проведення журналістських розслідувань практики державної реєстрації об’єднань громадян у Києві, Львові і Донецьку, видання електронного правового дайджесту для об’єднань громадян, видання посібника „Державна реєстрація громадських організацій, релігійних організацій, профспілок, благодійних організацій в Україні: від А до Я”, проведення опитування представників об’єднань громадян щодо проблем відносин із органами державної влади та органами місцевого самоврядування, здійснення моніторингу нормотворчих ініціатив щодо регулювання реєстрації та діяльності об’єднань громадян, порівняння польського та українського законодавства про об’єднання громадян, переклади і узагальнення рішень Європейського Суду щодо статтей 9,11 Конвенції, підготовка рапорту порівняння і моніторингів, проведення семінару для представників об’єднань громадян щодо європейських та міжнародних стандартів захисту права на об’єднання громадян, рішень Європейського Суду з прав людини, механізмів захисту цього права за допомогою механізмів адміністративної юстиції та звернення до міжнародних інституцій. Контакти: Тетяна Яцків, Ярослав Жукровський Джерело : Юриспруденція on-line

Дискусійне товариство Оксфордського університету (Велика Британія) має намір запросити президента Білорусії Олександра Лукашенка виступити на форумі про свободу слова, що пройде наприкінці листопада. Як заявив голова дискусійного товариства Люк Тріл, Лукашенко, якого часто звинувачують у порушенні прав людини, виступить перед студентами університету після виступів заперечуючого Холокост Девіда Ірвінга та голови національної партії Британії Ніка Гріффіна. "Дискусійне товариство Оксфордського університету відоме своєю прихильністю до свободи слова, і хоча я вважаю, що ці люди висловлюють жахливі й огидні погляди, я впевнений, що студенти Оксфорду досить розумні, щоб кинути їм виклик і підняти на сміх", - відзначив Тріл. Незважаючи на те, що Оксфорд ще не зробив офіційного запрошення, МЗС Великої Британії попередив про небажання впускати О.Лукашенка.За матеріалами: Газета.Ru

В Донецке работниками управления по борьбе с незаконным оборотом наркотиков ГУМВД Украины в Донецкой области задержан студент Харьковской юридической академии, который планировал сбыть 497 таблеток экстази. Об этом сообщает отдел по связям с общественностью Главного облуправления МВД Украины в Донецкой области. По словам заместителя начальника БОРР УБНОН Андрея Санина, их сотрудниками была организована оперативная комбинация по сопровождению и проведению контролируемой поставки таблеток на территорию региона. Сотрудники управления в Донецке установили точки, где должен был появиться предполагаемый продавец, и вскоре на одной из них он был задержан. При парне, оказавшимся студентом стационара Харьковской юридической академии, было обнаружено 497 таблеток экстази, их стоимость по ценам черного рынка составляет около 12 тысяч долларов США. Задержанный пояснил, что купил таблетки по 60 гривен за штуку для собственного употребления, продав ради этого удовольствия имеющийся автомобиль. Однако у оперативников и следствия есть основания полагать, что привез он свой груз в шахтерскую столицу именно для сбыта, надеясь заработать в два раза больше, чем потратил. В настоящий момент юноша содержится под стражей, несостоявшемуся юристу предъявлено обвинение по ч.3 ст.309 УК Украины, поскольку в изъятых таблетках содержится 28 г особо опасного психотропного вещества – МДМА, что является особо крупным размером, и грозит ему лишение свободы от 5 до 8 лет. Кроме того, А. Санин рассказал еще об одном фигуранте, деятельность которого удалось прекратить сотрудниками бюро оперативно-розыскной работы БНОН области. Этот субъект с явно изыскательскими способностями умудрился в домашних условиях создать мини-лабораторию по изготовлению психотропных веществ. Вначале 23-летний парень добросовестно «проштудировал» Интернет и, выудив с одного из сайтов формулу изготовления метамфетамина, принялся за дело. Несмотря на то, что молодой человек в целях конспирации периодически менял в Донецке квартиры (сам он житель области), сыщикам удалось вычислить нарколюбителя и во время осмотра его последнего пристанища изъять 40 г метамфетамина и несколько десятков приборов и приспособлений, предназначенных для изготовления данного психотропного вещества в домашних условиях. В беседе подозреваемый пояснил, что ничего продать не успел, поскольку милиция помешала, а хотел выручить за грамм своей продукции 150 гривен… Вину задержанного и то, что буквально в этом году он был осужден за криминальную привязанность к наркозелью к условной мере наказания. Теперь ему придется избавляться от пагубного пристрастия в более жестких условиях. По материалам: PRO-TEST

Жители Донбасса на 10-15% больше подвержены впадению в кризисные и пограничные состояния, чем жители других регионов. Об этом сообщает газета «15 минут». Как рассказал Михаил Беро, директор центра медико-психологической помощи, это связано с высоким ритмом жизни в регионе.«Статистика по тяжелым типам расстройств, например, шизофрении, которая переходит по наследству, повсюду одинакова. А вот на всплески депрессии уже влияет урбанизация, травматизм на производстве и экология», - объяснил врач.В общей сложности 60% дончан имеют те или иные отклонения. Беро отмечает сегодня в Донецке «всплеск депрессивных расстройств». Самое распространенное среди дончан расстройство - cиндром вегето-сосудистой дистонии.На втором месте - депрессия. Ее главные спутники - это нарушение сна и аппетита. Следом за депрессией идут плотные ряды тревожных расстройств.На четвертом месте закрепились фобии. Они в Донецке представлены в своих классических проявлениях: боязнь закрытых или открытых пространств, высоты или насекомых.Замыкают пятерку болезней расстройства с сугубо региональной спецификой - посттравматические. Их наблюдают как побочные явления у людей, которые пострадали в той или иной производственной аварии. Эти расстройства можно смело отнести к разряду профессиональных болезней шахтеров.По материалам: PRO-TEST